1. Він точно знає, чого хоче

Будь-який чоловік, з яким ви жадаєте серйозних відносин, знає, чого він хоче, і здатний розповісти вам про своїх далеко, що йдуть планах, на життя. Він захоче серйозних відносин тоді, коли зрозуміє, що ви ідеально вписуєтеся в картину його уявлюваного майбутнього. А от якщо щодо свого майбутнього в нього немає ніяких ідей, або вони всі, як один в один, украй розпливчасті, не чекайте від нього пропозиції руки й серця. Не заспокоюєте себе думкою, що спочатку ви одружитеся, а вуж потім він як-небудь вирішить, чого він хоче від життя. Не зваблюйтеся: навіть якщо він і зрозуміє в кінців-кінців, що йому необхідно, у цьому життєвому плані для вас може не виявитися місця. Взагалі, типова картина розлучення після висновку першого шлюбу така: чоловік і дружина раптово розуміють, що розвиваються в різних напрямках і хочуть від життя зовсім різних речей. Тому вони намагаються розвестися якнайшвидше  , щоб мати можливість укласти повторний шлюб. Запобігти подібній ситуації просто – потрібно заздалегідь знати, як бачить собі майбутнє ваш потенційний чоловік.

2. Він – оптиміст

Недавно проведене дослідження підтвердило, що жінки, чиї партнери відрізняються життєрадісністю, більше задоволені відносинами. Більше того, ученим удалося з’ясувати, що чим веселіше й оптимистичнее дивиться на життя чоловік, тим довше тривають його взаємини з жінкою. Коротше кажучи, не тільки приємно мати поруч людини, що з кислого лимона, що так і норовить підкине життя, играючи робить лимонад, але й знати, що його оптимізм – запорука успіху вашої любові. Дрібні конфлікти не здатні зіпсувати його життєрадісний настрой, і потужний плин позитива винесе вас із самих безнадійних ситуацій. До речі, а він уміє вас смішити? Це не менш важлива якість для того, кого ви хотіли б бачити із собою поруч все  життя, що залишилося.

3. Він готовий змінитися заради вас

Змінити чоловіка неможливо, але чоловік може захотіти змінитися сам – заради вас. Якщо якийсь аспект його поводження вас не влаштовує, скажіть йому про це. Чоловік, внутрішньо готовий до серйозним відношенням, вислухає вас, проаналізує ситуацію й постарається діяти на основі своїх висновків. Коли чоловік дійсно закоханий, він готовий до компромісів і намагається працювати над тими рисами характеру або аспектами свого поводження, які вас так бентежать. Дослідження доводять, що успішні в шлюбі пари час від часу міняють щось друг у другу – наприклад, якусь рису характеру.

4. Він завжди залишається для вас загадкою

Початок відносин – дуже цікавий і хвилюючий період, адже ви тільки починаєте дізнаватися один одного. Але навіть коли ефект новизни улетучивается, дуже важливо, щоб чоловік, якого ви знаєте уздовж і поперек, міг залишатися для вас у чомусь загадковим і незрозумілим. Незважаючи на близькість, що негайно виникає стосовно   чоловіка, що ділиться з вами самим таємним, є небезпека того, що він перестане інтригувати вас і з романтичного коханця перетвориться в близького друга.

5. Він відповідально ставиться до грошей

Те, як чоловік звертається із грішми, може багато чого розповісти про його характер. Гарні ознаки: він не викидає чеки після магазинів або ресторанів, йому періодично дзвонять із банків із пропозицією відкрити в них кредит і т.п. Психологи вважають, що чоловік, що не стежить за своїми витратами, не вміє контролювати своє життя й не знає, що таке терпіння. Поводження чоловіка, що легковажно ставиться до своїх фінансів, багато в чому схоже з поводженням чоловіка, схильного до зрад. Втім, чоловік не повинен бути скнарою: навіть самий організований у фінансовому плані людина повинен час від часу кидати гроші на вітер і робити імпульсивні необов’язкові покупки. Якщо цього не відбувається, ваш обранець, швидше за все, так само скупий у прояві інших почуттів, зокрема , не чекайте від нього бажання піти на компроміс під час сварки.

Мама Алдиса, як і всі сверхразвитые молоді мамаши, що наполягають на своєму європейському рівні мислення, цього не розуміла. Вона була впевнена, що робить для дитини благо, виховує майбутнього генія, і ніяк не могла узяти до тями, чому рік назад у сина з’явився нервовий тик і ніяк, всупереч старанням психологів і педагогів, не хоче зникати? Тому Алдис і плакав у кабінету психолога…

Мама Алдиса у своїх непомірно високих очікуваннях щодо своєї дитини зовсім не самотня. Більше того, психологи відзначають, що зараз серед утворених, але злегка придавлених кризою людей покоління 30+ росте й буде рости невротизм, спрямований на власних дітей. Батьки впевнені, що тільки гарне утворення й розвиток численних навичок і здатностей допоможе їхнім дітям вижити в майбутньому (із чим важко посперечатися). І роблять всі, щоб це дати й розвити. Але… з перебором! А діти, навантажені до межі, зриваються. Занурюючи батьків ще глибше в безодню надцінних ідей.

Щоб цього не трапилося, потрібно все-таки трохи знизити планку вимог до свого чаду. Пам’ятати, що діти дані нам не для задоволення власних амбіцій, а для загальної (з дитиною) радості буття. А яка радість у того, хто живе у вічному страху не впоратися, не виправдати? Звідси й неврози, капризи, хвороби, зниження успішності в школі. Інше – потрібно здраво ставитися до природних даних власної дитини. Подивитися навколо й подумати – якщо в цьому світі лише одиниці досягають вершин визнання й високого місця в ієрархії, а інші цілком гідно розташовуються на сходах нижче, чому моя дитина зобов’язана виявитися саме на вершині?

А що якщо доля підготувала йому звичайну, просто щасливу, але звичайне життя? Якщо на таке питання, ви викликуєте: “Немає!”, у вас серйозні проблеми, за які, на жаль, прийде заплатити дитині. Нервові зриви – це лише те мале, що відбувається з дітьми таких батьків. Та й приклади, що називається, у наявності. Бритни Спирс, сестрички Олсон, Ксюша Собчак… відкривши список відомих особистостей, що живуть під гнітом непомірних очікувань своїх батьків, його можна продовжувати нескінченно. Раннє дорослішання, неадекватне поводження, кризи, з особисте життя – список наслідків теж досить великий. Щоб ваша дитина не поповнила ряди відомих, але не дуже щасливих, задумайтеся, є чи в нього взагалі здатності бути нагорі?

Адаптивність.

Крім безумовних природних даних, до яких ставиться зовнішня привабливість, фізична розвиненість, спритність, гострота мислення, гарна навченість, для успіху й виживання у світі високих швидкостей необхідно така якість як адаптивність. Воно відповідає за те, наскільки швидко й успішно, без емоційної напруги й энергопотерь дитина здатна вливатися в нову для себе середовище, знаходити в ній місце й заняття, почувати себе добре. Понаблюдайте за тим, як ваше маля реагує на незнайомих дітей, як поводиться  в незнайомому середовищі. Ніж молодше дитина, тим більше нормально те, що, потрапивши в незнайоме місце або в компанію інших дітей, він спочатку небагато бентежиться, губиться, але, освоївшись, починає поводитися , як ні в чому не бувало. Не норма – якщо пройшло час, дитину познайомили з оточенням, заспокоїли, дали можливість поводитися  так, як він хоче, а він усе ще виглядає загубленим, скованим, затиснутим… Також повинне насторожити, якщо дитина в принципі не бачить різниці, між знайомій і незнайомому середовищу, чужими й своїми речами, дорослими (у яких свої справи) і дітьми, з якими він може грати. Зайва розкутість такий же показник поганої адаптивності, як і скутість, тому що за обома типами поводження коштує неможливість адекватно сприймати навколишній світ.

Щоб підвищити адаптивність дитини, потрібно поступово розширювати границі нового, у жодному разі  не “викидати” дитини одного в незнайоме середовище, виховувати його в дусі дружнього відношення до миру. Відмовитися від внутрішньої вимоги “моя дитина повинен скрізь поводитися  кращим образом”.

Рефлексія.

Рефлексія – психологічне поняття. Буквально означає схильність людини багаторазово переживати усередині себе обставини  подій, що відбулися. Багаторазово повторюваний аналіз – треба було надійти так, відповісти этак… Люди, схильні до рефлексії не живуть тут і зараз, не проживають повноцінно кожна подія, а начебто  дроблять переживання на частині, щоб мати можливість у майбутньому знову й знову вертатися до нього. Природно, більша частина потенційних подій проходить повз них, тому що не можна одночасно переживати минуле й бути націленим на сьогодення й майбутнє.

Звичайно ми усвідомлюємо в себе схильності до рефлексії в досить дорослому віці. Але помітити тенденцію до неї можна навіть у дуже маленьких дітей. Допустимо, вашого маляти скривдила інша дитина на дитячому майданчику. Нормально, якщо за цим підуть сльози або бійка, або якийсь інший емоційний сплеск, але через п’ять хвилин дитина вже перемкнеться на щось інше. Інший варіант – видимої відповідної реакції не пішло, зате ввечері дитина була перезбуджена, досить агресивно поставився до свійської тварини або іграшки, або раптом став малювати себе в образі Бетмэна або Людини-Павука. Це його дитяча рефлексія. Не впоравшись емоційно із ситуацією відразу, він тепер намагається зробити це іншими доступними йому засобами. Або, скажемо по-іншому, він не знайшов соціально прийнятних способів вирішити проблему тут і зараз і намагається вирішити її в ілюзорному, фантазійному світі. Такій дитині буде дуже непросто домагатися високого положення у світі. Йому взагалі буде непросто жити… Йому потрібно допомогти й у жодному разі  не покладати на нього більших очікувань.

Допомогою схильним до рефлексії дітям може стати повноцінне прийняття його таким якої він є з боку батьків. Батькам важливо стежити за своєю мовою, у жодному разі  не дозволяти на адресу дитини таких оцінок як “ти поганий, ти дурний, ти скандаліст” і так далі. Внутрішньо дати дитині право на помилку. Навчитися спокійно й без додання великого значення розбирати неприємні події й відпускати їх.

1. Думайте, що говорите

Уже якщо ви зважилися затіяти розмову про розрив, помнете, що кожне ваше слово важить не менше товарного поїзда. Зберіться з думками, запам’ятаєте доводи й подумки прокрутите заздалегідь заготовлені фрази в голові. Пара-трійка таких “прогонів” – і ви запам’ятаєте свою основну думку, підберете потрібні слова й закриєте дорогу для імпровізацій, які в цьому випадку не тільки недоречні, але й небезпечні.

2. Вибирайте місце для розмови

При деяких обставинах той самий   розмова може пройти досить спокійно, а при інших кожне слово буде встромлюватися в серце, як гостро заточений ніж До таких обставин ставиться місце, що ви виберете для розмови. Постарайтеся зустрітися на нейтральній території. Не дозволяйте дівчині вибирати як  місце зустрічі ваше улюблене кафе – там вона точно розплачеться від невідповідності розмови ностальгічній обстановці. Як тільки проблема вибору місця вирішена, сфокусуйтеся на підборі оптимального часу для розмови. Якщо ви знаєте, що в неї є термінова робота, відкладете розмову до її завершення – так менше шансів на те, що емоційні проблеми не дадуть їй упоратися з покладеної на неї завданням. Переконаєтеся, що для розмови з вами в дівчини є кілька вільних годин. Адже, як ви розумієте, він не обмежиться п’ятьма хвилинами.

3. Будьте чесні

Іноді маленька неправда не приносить великої шкоди, але не в цьому випадку. Факти й тільки факти – от ваше рятувальне коло під час розмови на тему розриву. Втім, це не означає, що вам потрібно в подробицях перераховувати всі її недоліки. Повірте, новина про те, що ви вирішили неї залишити, і так жалить прямо в серце.

4. Уникайте обвинувачень

Не варто повністю поміщати вантаж провини за незаладившиеся відносини на плечі партнера. Кілкі зауваження й обвинувальні фрази не тільки створять про вас саме несприятливе враження, але й збільшать її біль. З іншого боку, варто уникати банального “Ти отут не при чому, справа в мені”. Вобщем, головне – уникати особистісних обвинувачень кожної зі сторін і звертати пильну увагу на самому головний – ви просто не зійшлися характерами.

5. Співпереживайте

Так, вам зараз теж несолодко, але не забувайте, що той, кого кидають, одержує найдужчий  удар. Поставивши себе на її місце й представивши, яке їй зараз, ви зможете більш чуйно відреагувати на її поводження й зм’якшити силу удару.

6. Не сваріться

Ця розмова, нехай і сто разів продуманий і тактовний, здатний довести дівчину до білого розжарення. Якщо вона вийде із себе, постарайтеся залишатися спокійним. Вона напевно спробує вас спровокувати: у її арсеналі будуть і обвинувачення, і образи, і навіть, може бути, кинута вам в особу серветка, рукавичка, сумка й т.д. Ваше завдання – не відповідати. Слухайте те, що вона говорить вам, дихаєте глибше й – ніколи – не просите її заспокоїтися. Це тільки більше її розохотить. Якщо ви зумієте вистояти й зберегти спокій, гострий момент завершиться, а разом з ним – її бажання вилити вам на голову недопитий сік.

7. Будьте коротким

Не важливо, наскільки делікатно ви підійшли до розмови про розставання – може трапитися так, що всі ваші заучені й сто разів промовлені фрази можуть не знадобитися. Чому? Все просто – вона все зрозуміє ще до середини вашої ретельно вибудуваної мови, візьме сумку й піде. Якщо так відбудеться, не намагайтеся зупинити неї у дверях, а ще краще – наздогнати на вулиці й спробувати продовжити бесіду. Вона всього лише рятує залишки власного эго, і не хоче, щоб ви зрозуміли, як їй боляче. Небагато погодя вона прийде в себе й обов’язково вислухає вас – як тільки зрозуміє, що в стані контролювати себе.

8. Зберігайте дистанцію

З того моменту, як ви розсталися, дайте їй якнайбільше   особистого простору. Постарайтеся перший час рідше з’являтися в тих місцях, де вона любить гуляти – щоб уникнути неспритних ситуацій. Згодом  вона звикне до того, що вас більше немає в її житті, і все налагодить. Помнете, що ви повинні залишатися відкритим для спілкування (якщо вона побажає зберегти дружбу). Однак не забувайте, що переписка, телефонне спілкування й розмови під час спільних прогулянок, якщо такі будуть, не повинні містити ніяких ностальгічних спогадів – щоб не вселити їй помилкову надію.

Розуміння того, де варто твердо відмовитися від чергового “позачергового” будинку таким чином, щоб не скомпрометувати інші службові досягнення – найважливіша частина вашого професійного розвитку. Для того, щоб допомогти вам дотримувати потрібного балансу між власними потребами й потребами, “навішеними” на вас вищим керівництвом, портал AskMen.com розробив 5 витончених способів сказати тверде “ні” додатковим обов’язкам і не ушкодити власній кар’єрі.

1. ” чиЄ це завдання більше пріоритетним, чим всі інші обов’язки й поточні справи?”

Якщо причина вашого небажання брати на себе позачергове завдання керівництва полягає в тому, що ви й так завантажені під зав’язку, запропонуєте начальству виконати його на шкоду всім іншим поточним справам. Це дозволить вам одночасно показати свій позитивний настрой і чітко дати зрозуміти, що ви не мають наміру класти ще один вантаж на свої плечі. Не бійтеся відзначити ступінь своєї зайнятості. Швидше за все, начальник прийде до висновку, що “спантеличити” прийде когось іншого. Втім, якщо бос буде наполягати, принаймні   у вас буде напоготові пояснення, чому інші важливі справи довелася відкласти.

2. “Мені здається, я – не кращий кандидат для виконання цього завдання”

Співробітники часто бояться зізнатися своєму начальству, що їхньої можливості у виконанні того або іншого завдання лімітовані. Вони намагаються відмовитися того, у чому вони некомпетентні, але бояться зізнатися в цій некомпетентності, побоюючись за свою професійну репутацію. Тим часом, уміння визнати межі своїх можливостей указує лише на те, що ви вкрай відповідально підходите до якості роботи і її результату. Якщо ви насправді   вважаєте себе некомпетентним у якій-небудь області, порекомендуйте начальству колегу, що більше підходить для цієї роботи. При цьому ви не “підставляєте” колегу, а всього лише пропонуєте краще рішення для компанії. Втім, не із із передачею “голевого паса”, інакше начальство й колеги будуть уважати вас безвідповідальним ледарем. Більше того, якщо ви хочете й далі просуватися по кар’єрним сходам, час від часу й вам доведеться виходити з “зони комфорту”.

3. “Я можу зробити це, але пізніше”

Якщо проблема тільки під час відсутності часу, запропонуєте виконати завдання, як тільки небагато звільнитеся від поточних справ. Звичайно (особливо якщо мова йде про запуск нового проекту), менеджери вкрай нетерплячі, і є гарний шанс на те, що вас залишать у спокої й передоручать завдання комусь ще. Не потрібно соромитися того, що ваш робочий розклад забитий під зав’язку.

4. “Мені буде некомфортно виконувати це завдання”

Іноді причина відмови від виконання якої-небудь роботи – не під час відсутності часу або вмінь. Буває так, що до завдання просто не лежить душу. Причини можуть бути самі різні: можливо, завдання здається вам неетичним, або суцільною витратою часу, або вам представляється, що компанія робить стратегічну помилку. Як би там не було, свою позицію по цьому питанню варто висловити в позитивному ключі, шанобливо й уникаючи обвинувальних фраз. Не бійтеся виразити свою заклопотаність. Запропонуєте альтернативне рішення проблеми.

5. ” чиМожу я бути корисним у чомусь іншому?”

Ще один варіант уникнути небажаного доручення: запропонуєте начальникові доручити вам якесь інше завдання. Зрештою ,  ваша відмова не означає, що ви не хочете працювати в принципі. Тільки не перестарайтеся: занадто часте застосування цього виверту створить у начальника враження, що ви намагаєтеся самостійно визначити область своєї відповідальності.

Просто скажіть “Ні”

Неважливо, яку із цих п’яти стратегій ви візьмете на озброєння. Запам’ятаєте одне: при застосуванні кожної з них ваш начальник, швидше за все, буде намагатися надавити на вас і змусити взяти на себе зайвий вантаж. Залишайтеся спокійним і повним поваги. Чемно, але твердо дайте зрозуміти, що ви не збираєтеся звалювати на себе купу додаткових обов’язків. Важливо відразу внести ясність і уникнути можливої двозначності в цьому питанні.

1. Не зацикливайтесь на своїх думках

По статистиці, у людини буває в середньому порядку 60 тис. думок у день. Це 1 дума в секунду в пору пильнування. І 95% цих думок – ті ж самі думки, над якими ми міркували й учора, і позавчора. Але що сама сумна, більша кількість цих думок носить негативний характер.

Не дивно, що, коли інтелект переповнений автоматичними негативними думками, вони роблять на нього ґрунтовний фізіологічний і психологічний ефект. А постійне зациклення на негативних думках стимулює області мозку, відповідальні за депресію й тривожність.

Потрібно до того ж ураховувати, що наші думки не незмінно правдиво відбивають реальність. Найчастіше  всі не так погано, як нам здається. Психологи називають той самий ефект “негативна упередженість”: по деяких генетичних атавістичних причинах ми найбільше сильно сприймаємо й запам’ятовуємо саме негативну інформацію.

Якщо вас похвалили за день 10 разів і 1 раз розкритикували, то що зробить на вас більший вплив? Звичайно, критика. Але ми можемо протистояти безжалісній природі. Навчитеся отфильтровывать негативні думки, ставитися до них скептично й не дозволяти фіктивним тривогам затьмарювати ваше щастя.

2. Зауважуйте дрібні радості у вашому житті

Є така стара ескімоська притча. Ескімос учив свого онука: “Усередині нас увесь час борються два вовки. Перший – це нещастя. Це з, страх, гнів, ревнощі, жалість до себе. Другий уовк персоніфікує щастя: радість, любов, надію, доброту, жаль”. “І який з вовків переможе?” – запитав онук. “Той, котрого ти годуєш”, – відповів старий.

Через нашу тенденцію до негативної упередженості ми найчастіше “годуємо не того вовка”. Щоб відчувати себе щасливим, необхідно хоча б зрівняти шанси обох “вовків”. Намагайтеся примічати й запам’ятовувати все гарне, навіть і саме маленьке, що з вами трапляється: позитивні думки, невеликі задоволення, усе, що ви бачите, чуєте, почуваєте, пробуєте або обоняете приємного. Такі навмисні дії активують ретикулярну  систему, що активізує (РАС), групу кліток головного мозку, відповідальну за активацію пам’яті й уважності.

Наприклад, купивши машину, ви починаєте всюди зауважувати й фіксувати для себе схожі машини. Це організація РАС у дії. Але в даний момент ви можете застосовувати той же принцип, щоб почувати себе счастливее. Коли ви вирішите, що відтепер будете примічати все позитивне, організація РАС постарається, щоб ви це побачили. Не поспішаєте, затримаєтеся на гарному моменті, дозвольте собі небагато насолодитися їм повною мірою .

Будьте вдячні долі за довільний новий день, не приймаючи його як належне, і постарайтеся забрати від нього все. Згадаєте, яким дивним буває довільний день для маленьких дітей, виховуйте в собі це почуття. Насолоджуйтеся кожним моментом сьогоднішнього дня – не живете ні минулим, ні майбутнім. Минуле вже пройшло, а прийдешнє може потрапити зовсім іншим, чим ви його собі представляєте.

3. Будьте оптимістом

Наступного разу , коли ви зштовхнетеся із тривожною ситуацією й у вас почнуть виникати негативні думки й погані передчуття, зрівноважте їхніми думками, які допоможуть вам відчути себе краще. Це не виходить, що потрібно заперечувати очевидні неприємності, просто приділите більше уваги позитивним сторонам. Класичний зразок оптимізму в баченні склянки наполовину повним, замість наполовину порожнього, – відмінний приклад здатності дотримуватися вірної, але більше щасливої сторони реальності.

Помнете, що все відбувається не зрячи, у будь-якій події є зміст, який ви, може бути, не зауважуєте. І в кожної події є позитивна сторона, який ви, може бути, не бачите. Так що постарайтеся неї знайти.

А от зразок з життя:  чи бувало так, що ви не встигали що-небудь зробити, і говорили собі: “Усе пропало, мені не впоратися!” Але тому що завжди можна зрівноважити думка, від якої опускаються руки, думкою, що вселяє надію. Наприклад, “Але раніше я незмінно справлялася”, “Можна попросити кого-небудь допомогти” або “Чим більше я заспокоюся, тим більше ідей прийде мені в голову”.

4. Знайдіть улюблене заняття

І заново притча: “Один раз стара леді побачила трьох будівельників, що зводили якийсь будинок. “Що ви робите?” – запитала вона їх. “Скарбу цегли”, – відповів перший, зітхнувши. “Виконую свою роботу”, – відповів стомлено другий. “Ладу найкрасивіший  у світі собор”, – відповів третій з вогнем у погляді”. Як і той самий третій будівельник, щасливі люди вкладають душу в будь-який вид діяльності.

Обов’язково знайдіть собі улюблену справу, провівши за яким небагато хвилин, ви зможете зняти стрес, стомленість або поганий настрій. Це може бути найпростіша  справа – читання, в’язання, променад по найближчому парку. Щасливі люди крім того не перестають осягати що-небудь нове. Пробуйте нові незвичайні види діяльності й спорту – танці, ковзани, серфінг, скуба-дайвинг або стрибки з парашутом.

Постарайтеся також вишукати собі роботу з душі. По статистиці приблизно 80% людей виносити не можуть свою роботу! Не дивно тоді, що навкруги стільки нещасних людей. Адже вони день у день  змушені займатися нелюбимою справою, проводячи на роботі більшу кількість дня, а виходить, і свого життя.  Чи коштують цього декількох зайвих рублів? Якщо коштують, то постарайтеся хоча б возлюбить свою нинішню роботу, знайшовши в ній позитивні моменти.

5. Дорожите вашими відносинами

Міцні сімейні або дружні узи – одне з необхідних умов щастя. Жінкам соціальні відносини ще більше важливі, чим чоловікам. У пору стресу й у чоловіків, і в жінок у кров викидаються гормони адреналін і кортизол, але в жінок у цьому стані виробляється в підвищеній кількості ще й гормон окситоцин, відповідальний за прихильність. От отчого жінкам у важкі періоди життя так необхідна підмога родичів або подруг. Тому наступного разу , коли вам буде погано, не говорите, що хочете побыть одні, у такі моменти рідні й друзі потрібніше всього!

Втім, і в щасливі моменти життя намагайтеся підтримувати сімейні й дружні зв’язки. Але в тому випадку, якщо ці люди істинно дають вам позитивні емоції. Постарайтеся оточити себе оптимістичними, життєрадісними людьми, що розділяють ваші життєві цінності. Тільки такі люди допоможуть вам пересуватися по життю вперед і у важку хвилину простягнуть вам руку допомоги.

Але як оточити себе друзями? Для цього необхідно самому прикладати деякі зусилля. Цінуєте й поважайте людей за те, які вони є насправді  . Ставитеся до них з добротою й великодушністю. Допомагайте їм, коли маєте можливість, не намагаючись змінити ні їхнє життя, ні їхній характер. Постарайтеся зробити день іншої людини хоч трішки яскравіше й веселей. Тоді у вас не буде недоліку в теплому спілкуванні.

Після всього прочитаного ви вправі запитати, а  чи щаслива я сама? Із чималий часток упевненості я можу позитивно відгукнутися на те саме питання. Скажу лише, що тепер, коли мій човник життя шпурляє по бурхливих хвилях, я більше не перебільшую неприємності й вертаюся в спокійні води.

Очікування можуть бути оптимістичними або песимістичними. У першому випадку ви очікуєте, що трапиться щось гарне, добре, позитивне, у другому – ви вірите в те, що удача пройде повз вас, якесь справа не вийде, заплановане не пройде як задумане вами. Які очікування більше властиві вам особисто?

Чому так важливо замислюватися про свої очікування? Вони формують ваше майбутнє. Давайте проведемо простий експеримент. Візьміть у розгляд будь-яку сферу вашого життя: наприклад, сімейне життя або любовні відносини, ділове життя або вашу кар’єру, фінансовий статок, здоров’я, розвиток вас як особистості. Задайте собі питання, як ідуть справи в цій сфері на даний момент/ останнім часом  (за останній місяць, два, три).  Чи влаштовує вас положення речей? Хотілося б вам бачити там щось інше? Після того як дасте собі невеликий звіт, задайтеся іншим питанням: “Які (були) ваші очікування в даній сфері?”.

Наприклад, ви взяли для експерименту ділову сферу, вашу робочу діяльність. І там справи розвиваються не зовсім так, як вам хотілося б, ви не досягаєте вашого максимуму, не працюєте на межі ваших умінь, не використаєте ваші можливості на 100%. Задавши собі питання про очікування, ви можете виявити, що завжди очікували труднощів. Наприклад, хтось із близького оточення може вам говорити, що в цій сфері важко “пробитися”, і ви слухаєте їх, або вам здається, що начальник не поважає вас і не зважає на вас у тій мері, у якій повинен би. А, може, ви вважаєте, що робота, який ви зараз зайняті, не те, що потрібно вам для розкриття вашого потенціалу.

Візьмемо протилежний приклад і іншу з. Допустимо, ви задоволені своїм здоров’ям: ви рідко хворієте, не п’єте ліків, мало відвідуєте лікарів і ні на що не скаржитеся, тоді як інші люди вашого віку, можливо, випробовують чималі проблеми зі здоров’ям. Подивившись на ваші очікування, ви, можливо, будете здивовані, виявивши, що завжди вважали себе глибоко здоровою людиною, без якихось хронічних захворювань або схильностей до них.

Одним словом, можна сказати, що існує прямий зв’язок тим часом, чого ви очікуєте й тим, що реально відбувається у вашому житті, і наш простий експеримент лише підтверджує це. Звичайно, мова йде про справжніх, глибинних, очікуваннях, а не самонавіяннях типу: “У мене всі добре, мої справи йдуть відмінно (я в це майже вірю)”.

Крім розподілу на позитивного й негативні, очікування можна також поділити на озвучені й неозвучені. Різниця між ними зрозуміла: одними очікуваннями ми ділимося з іншими людьми, другі зберігаємо при собі й нікому про їх не розповідаємо.  Чи впливає той факт, озвучуємо ми свої чи очікування ні, на ймовірність їхньої реалізації в житті? Як показують численні досвіди психологів – ні, не має. Всі очікування реалізуються однаково вірно, незалежно від того,  чи поділилися ви ними з кимсь ще. А от далі починається практична магія.

За твердженням Б. Трейси, кожна людина прагне реалізувати очікування, покладені на нього – неважливо,  чи знає він про їх чи ні! Так, у першу чергу ми прагнемо реалізувати очікування, які мають у відношенні нас наші батьки, начальство, інші близькі рідні – діти, чоловік і жінка, а також ми самі. І при цьому зовсім неважливо, позитивні або негативні ці очікування по суті. Виходить, що в людині закладений механізм, що автоматично наводить нас на реалізацію очікувань -  чи своїх, чужих. Тому через якийсь час наше життя починає відповідати нашим очікуванням і очікуванням наших близьких.

Якщо все описане вірно, то мати негативні очікування стає просто небезпечно для життя. Тому що наше життя незабаром стане негативно зарядженої в тім ступені, у якій ми (або хтось поруч із нами) очікували цього. Але, слава Богу, ми всі істоти мислячі й можемо свої думки, так само як і очікування, контролювати. Нехай це непросто, нехай це вийде не відразу, але можна хоча б спробувати. Нагорода – гарне життя, і не чиясь, а ваша власна.

Отже, що ж треба робити, якщо ви хочете змінити ситуацію в якихось сферах вашого життя? Почніть очікувати кращого! У кожному разі ймовірність розвитку ситуації зі знаком “плюс” або “мінус” приблизно однаковий і дорівнює 50%, тому чому ми повинні розраховувати на песимістичну половину? Ми можемо прагнути до гарного й жити позитивно, так давайте почнемо це робити.

P.S. Почніть із тих з, де справи у вас ідуть найбільше дисгармонійно й найбільш далекі від вашого ідеалу. Перемінивши очікування в тій сфері, ви швидше побачите позитивні результати й скоріше зміцнитеся у вірі в оптимістичні очікування.

P.S.S. Слово “очікування” ужито в статті 29 разів. Сподіваюся, що це наведе читача на думку, що ЦЯ ШТУКА дійсно важлива в житті, тому що так воно і є.

Обратись к психологу, он непременно скажет, что “твоя проблема в тебе”. То же самое скажут так называемые “позитивисты”- аффирматоры, вся позитивность которых состоит в том, чтобы долбить себя “позитивными утверждениями” в надежде, что они изменят их прямо негативную РЕАЛЬНОСТЬ. И любое эзотерическое учение от буддизма до “кастанедизма” будет развивать в тебе чувство “ты не такой”. И толковать твои неудачи недостаточной установкой ума или отсутствием несгибаемого намерения. “Дружище, ты ущербный” – вот их главное послание.

Все это вздор сивой кобылы. Если вас не устраивает ваша жизнь, это не означает, что вы какой-то не такой. И – это не означает, что в вас есть какая-то проблема. Да, ваша жизнь в ваших руках, но это никак не равно тому, что вы не такой или что в вас есть какой-то ущерб. Никак не равно.

Та ситуация, в которой вы находитесь – это всецело ваш выбор. Можно сказать, что это вопиющая банальность, но на самом деле это важнейший вывод, тот, что поможет вам разрешить любую проблему. Практически никто эту “банальность” не понимает, и уж в аккурат не живет исходя из нее.

Следствия из этого вывода бесценны. Если то, что у тебя есть, ты выбрал сам, то ты можешь выбросить то, что тебя не устраивает, и обрести то, что тебе нужно. Для этого нужно всего-навсего УВИДЕТЬ то, что ты выбираешь сейчас, и понять, нравится тебе это или нет. И начать совершать то, что приведет тебя к желаемому.

Здесь требуется пояснение. Слова о том, что все в твоих руках, и ты все можешь изменить, говорят все те, кого я упоминал в начале. Психологи, аффирматоры, эзотерики и прочие с удовольствием говорят эти правильные слова. Однако что они в связи с этим рекомендуют совершать дальше? ИСКАТЬ ПРОБЛЕМУ В СЕБЕ! Ты все можешь изменить в своей жизни, говорят они, и для этого тебе нужно выискать в себе проблему, которая тебе мешает и “устранить” ее. В этом их глобальная оплошность и колоссальный вред, тот, что они несут.

Понимание того, что ты и только ты выбрал ту жизнь, которой сегодня живешь, приносит огромное облегчение. Ты понимаешь, что ты не жертва обстоятельств и других людей. Но ещё большее облегчение приносит постижение того, что в тебе нет никакой проблемы, никакого изъяна, что ты не жертва и себя самого.

Твой выбор, тот, что привел тебя к сегодняшней жизни, был твоим и только твоим. Это так, только ты делал его исходя из неправильных данных, которые пришли извне. Ты принял неправда за чистую монету, но ты в этом не виноват. Как правило, ложные данные пришли к тебе ещё в детстве, когда ты не мог противостоять лжи, которую к тому же тебе внушали те, кому ты доверял. Поэтому ты не повинен в том, что выбирал не то, что было тебе нужно на самом деле. И увидев реальность, ты можешь предпочесть именно и только то, что тебе нужно.

Все весьма просто. Для того чтобы изменить свою жизнь, не нужно “искать и устранять” никакую “проблему в себе”. Наоборот, нужно откинуть всю эту галлюциногенную дребедень, которой нас усердно кормят разные душеведы. И отбросив ее, начать тупо ДЕЙСТВОВАТЬ – трансформировать то, что тебя не устраивает, отказываться от того, что ты не хочешь лицезреть в своей жизни. ДЕЙСТВОВАТЬ, вместо того, чтобы заниматься умственным онанизмом, выискивая черную кошку в темной комнате, которой там нет – знаменитую “проблему в себе”.

Поиск “проблемы в себе” и действия – несовместимы. У весьма многих есть проблемы с действиями (некоторые называют это “недостатком энергии”). Невозможность делать – это прямое следствие того, что ваш рассудок заморочен вашим “несовершенством”, причем вы сами можете этого нетрудно не примечать – до таковой степени привычно это состояние. Когда ты спрашиваешь себя “что во мне не так”, тут же начинаешь впадать в оцепенение и апатию. А как иначе, если ты совершаешь совсем бесплодное действо – ищешь то, чего нет. На сизифов работа не хватит никакой энергии.

Вот вам образец того, как уродская разводка про проблему в себе действует во вред человеку. Пример реальный, из жизни. У человека есть проблемы с кожей – забиваются поры, воспаляются, появляются прыщи и т.д., и это несмотря на то, что он моется дважды в день. Человек читает различные книжки (Жикаренцев, Лиз Бурбо, Луиза Хей), которые говорят ему, что у него проблемы с кожей от того, что он стыдится себя, что он хочет таким образом изолировать себя от людей и так далее.

И тут начинаются большие неприятности – джентльмен реально мучается и пытается выискать свои “неправильные мысли” (а если джентльмен принимает прочитанное рядом к сердцу, то эти мучения будут совершенно реальными) и как-то их исправить. В результате это ему, разумеется, не помогает, и джентльмен в дополнение к проблемам с кожей приобретает ощущение, что он – полное дерьмо, неспособное выискать проблему в себе и с ней справиться. А если учесть, что такая фигня происходит в каждой области жизни (я не имею денег, оттого что думаю про них что-то не то, я не нравлюсь мужчинам из-за моих неправильных мыслей и т.д.), то можете представить, как хреново становится существовать в этом замкнутом круге. Мучительно, на практике невозможно. Я говорю “представить”, хотя скорее всего вы так и живете и все это испытываете в реальности. Вот такие ужасы творят с собой и другими так называемые “позитивисты”- аффирматоры.

А задача у человека окончательно в другом. Вода, в которой он купается ежедневно, весьма жесткая – с повышенным содержанием кальция и магния. Человек использует горячую воду, в которой соли кальция и магния вступает в реакцию с мылом и создают на коже пленку, которая закупоривает поры, как пластиковый пакет. И от этого наступают все его проблемы с кожей. От этого, а не от того, что он себя стыдится. И если исправить воду, то безо всякой работы над собой состояние его кожи улучшается. А исправить воду можно вдалеке не одним способом. От установки фильтра, использования кипяченой или талой воды (что весьма просто с современными холодильниками), до смены места жительства и более того покупки дома, где будет собственная ключевая вода.

Обратите участливость на то, как все происходит. Проблему надо разыскивать не в себе, а ВОВНЕ, снаружи. Для этого нужно углядеть то, что может творить эту проблему. Это несложно, довольно просто посмотреть. В случае с кожей факторов, которые на нее влияют, окончательно немного. И как только ты начинаешь разыскивать причину, ты безотложно чувствуешь, в каком направлении идти. Гарантированно чувствуешь, что тебя нетрудно поражает по сравнению с поиском проблемы в себе, когда ты блудишь в тумане и видишь только миражи, которые ни при каких обстоятельствах не помогают.

А когда ты видишь, что создает проблему, ты нетрудно – элементарно! – устраняешь причину, убираешь то, что тебе вредит и все меняется – улучшается, и вместо плохого приходит хорошее. И это правильно для каждой области жизни. Проблема у тебя от того, что ты делаешь то, что тебе вредит, не понимая этого.

В моих курсах я помогаю людям углядеть их РЕАЛЬНЫЕ проблемы, которые я вижу на практике сразу. В курсах “Аудит Жизни” и “Счастливая женщина” вы непременно узнаете, что вы делаете не так, и чем себе вредите. И не только узнаете, но и сможете в течение курса активизировать все менять, а также обретать в своих действиях поддержку от меня. Тому, кто хочет существенно улучшить свою жизнь, я рекомендую пройти единственный из моих курсов. Если вы не видите того, что вам вредит – вам ко мне, я помогу.

1. Настройтеся на думку. Перш ніж заснути, цілеспрямовано думайте на певну тему або про яку людину, який ви хотіли б побачити в сні. Поставте запитання, що турбує вас, і ви побачите, як сон дасть на нього відповідь.

2. Відслідковуйте. Покладете поруч із ліжком ручку й блокнот, або магнітофон, або ноутбук, щоб записувати сни відразу після пробудження.

3. Спробуйте просипатися природно , без допомоги будильника або гавкаючої під вікном собаки – все це може зруйнувати цикл сну. Якщо ваш розпорядок дня не дозволяє вам спати досхочу в будень, почніть вести щоденник снів вихідного дня  або під час відпустки.

4. Прокидайтеся повільно. У перший момент після пробудження лежите нерухомо з відкритими очами, оскільки сон може бути пов’язаний з положенням вашого тіла. Спробуйте згадати сон і удержати його в пам’яті, давши йому назву начебто “Спізнився на іспит” або “Побачення на морському березі”. Уставши з ліжка, негайно запишіть всі образи, почуття й враження, які змогли схопити.

5. Із крапки. Щоб краще витлумачити свої сни, спробуйте робити зв’язку між ними й недавніми подіями з життя. У сні були люди із сьогодення або з минулого? Ви можете виділити в сні яку-небудь певну тему або сюжет? Шукайте в декількох снах повторювані, схожі або просто яким-небудь образом зв’язані епізоди, які могли б допомогти пояснити кожний сон окремо .

6. Зміните фінал. Якщо до вас раз за разом вертається кошмар, що заважає спати, спробуйте змінити його закінчення. Прокинувшись серед ночі від страшного сну, представте, як його сюжет змінюється, приводячи до більше позитивного фіналу. Наприклад, якщо в сні ви потрапили в пастку, спробуйте злетіти. У сні можна зробити всі що завгодно!

7. Будьте терплячі. Можуть знадобитися дні або тижні, перш ніж ви могтимете   докладно запам’ятовувати свої сни, але експерти радять не здаватися й продовжувати практикувати. Спогаду про сни дуже тендітні, але спроби згадати всі вигини сюжету, що триває протягом  декількох ночей, рано або пізно зобов’язані увінчатися успіхом.

Тест Роршаха назван по имени его создателя, швейцарского психиатра и психолога Германа Роршаха. Методика заключается в следующем: испытуемому предлагается интерпретировать десять чернильных клякс, симметричных по вертикальной оси. Считается, что то, что клиент видит в кляксе, соотносится с особенностями его личности.

Проводить эксперименты с чернильными пятнами Роршах начал в 1911 году. 10 лет спустя была опубликована его книга «психодиагностика», в которой описывались результаты работы с пациентами, а также приводились сами кляксы. Эти изображения до сих пор используются при диагностике. Интерпретация абстрактных картинок использовалась в психоанализе и раньше. Однако Роршах впервые предложил клиенту самостоятельно описывать увиденное, а не выбирать ответ из предложенных вариантов.

Тест основан на проецировании: рассматривая абстрактные кляксы и пытаясь угадать в них какие-то изображения, человек дает волю своему подсознанию. Переживания, воспоминания и чувства, вытесненные сознанием, проявляются в виде подсознательных фантазий и образов, которые и выходят на первый план, когда человек описывает абстрактную картину. Он не оценивает то, что видит, а просто описывает это. Терапевт же, интерпретируя впечатления клиента, может заметить те проблемы, о которых сам клиент никогда бы не сказал, а может, и не знает. Ассоциации, вызываемые кляксами, эквивалентны содержанию сновидений, и точно также они могут дать представление о внутреннем мире испытуемого.

Роршах считал важным не только то, что испытуемый видит на табличке, но и то, как он это увидел, какие особенности пятна (детали, цвет, форму) он отметил. Особенности восприятия очень важны в интерпретации теста.

В современной интерпретации теста используется специальная методика толкования. Учитывается несколько категорий:

- локализация – выбрано как объект все пятно или его часть;

- детерминанты – что сформировало представление, форма, цвет или и то и другое;

- уровень формы – насколько адекватно отражена форма пятна в ответе, учитываются наиболее часто встречающиеся варианты;

- содержание – собственно предметы или персонажи, увиденные обследуемым;

- оригинальность-популярность, при этом популярным считается ответ, который называют более 30% опрашиваемых.

Из этих параметров составляется «сводная таблица», позволяющая сделать определенные выводы, и начать с клиентом разговор об увиденном.

Валидность теста Роршаха до сих пор окончательно не измерена. Однако практикующие специалисты, использующие тест в работе, утверждают: ни одна методика не могла бы использоваться так долго, если бы не была эффективной.

Практикующий психодинамический психотерапевт Нина Белова оказывает психологическую помощь в Петербурге и онлайн по Skype.

Вивчивши даний урок, Ви довідаєтеся як “перемелювати” проблеми, помилки й “раптово, що налягли невдачі,”, які бувають у будь-якому виді діяльності. Особливо, у нові для Вас областях.

От що говорить про своє розуміння невдач і проблем мультимільйонер Марко Аллен у своїй книзі “Успіх для ледачих” (“The Type-Z guіde to Success”).

“Я був ледачим, неорганізованим, недосвідченим, подавленим і финансово-зависимым до 30 років. Я дотепер   ледача й неорганізований, але більше не недосвідчений, не подавлений, і, слава Богу, фінансово незалежний.

Ти можеш бути ледачим і в той же час наполегливим. І як тільки ти навчишся цьому – ти багато в чому досягнеш досконалості… Одна проста фраза може перевернути твій спосіб мислення, змінити потік твоїх думок і життєвий шлях.

От ця фантастична фраза, що змінила мої думки й моє життя: “У кожній проблемі є рівносильна або більша користь. У кожній проблемі укладені величезні можливості. Навіть із ударами долі ми одержуємо чудові дарунки.”

Людина, вихована в нашої, “цивілізованій” шкільній і економічній системі сприймають будь-яку помилку як невдачу або взагалі трагедію. Звідси й острах зробити помилку, що просто паралізує Волю, сковує творче мислення й викликає негативні емоції.

А давайте подивимося на проблеми й помилки з логічної точки зору. Ну от, трапилося щось…

Насамперед , заспокойтеся, розслабтеся, подумайте про щось іншому. Зробіть вольове зусилля, намалюйте у своїй голові радісну картинку хоча б на 10 секунд.

Змогли? А тепер – вирішуємо проблему по наступному алгоритмі.

• У чому властиво, складається проблема? Визначаємо як можна конкретніше суть проблеми.

• Які причини цієї проблеми й що потрібно змінити, щоб такої проблеми більше не виникло? Які дії, переконання, страхи привели саме до цієї проблеми?

• Яким найгіршим образом може закінчитися ця проблема? Докладно опишіть самий негативний результат. Спокійно, очужіло. Можливо, він не такий вуж і жахливий, як Вам здалося спочатку.

• Який найкращий вихід із цієї проблеми? Представте, що Ви гідно впоралися з даною проблемою. Який повинен бути ідеальний результат.

•  Чи можливо вирішити проблему нестандартним образом, не “як всі” і не “як завжди”? Від яких старих звичок, переконань, і навичок прийде при цьому відмовитися?

• Які ресурси, скільки часу і яких дій знадобляться, щоб вирішити цю проблему? Просто становите реальний, покроковий план.

• Яку користь можна витягти з даної проблеми? Звичайно над цим ніхто не замислюється. Але ж саме цей пункт і є найважливіший .

Окремо треба сказати от ще про яке лихо, що може звести нанівець  всі Ваші успішні починання.

Негативне емоційне відношення до труднощів і помилок, які неминуче були, є й будуть у будь-якій людській діяльності. Негативні емоції, які не тільки паралізують будь-які пориви до руху вперед, але й часто позначаються навіть на фізичному здоров’ї людини. Це погана новина.

А от гарна – включення негативних емоцій це звичайна людська звичка. І, як будь-яку звичку її можна замінити на протилежну. А ще дуже важливо просто “видавити” такі “убивчі” для справи й для здоров’я думки з підсвідомості.

От кілька рад.

• Любите себе. Ставитеся до себе з любов’ю. Ви гідні всього в цьому житті. Відчуйте це. Запам’ятаєте цей стан і викликайте його тоді, коли Вам погано.

• Любите життя. Такий, яка вона є. Це Ваше життя!

• Не скаржтеся! Ніколи! Скигліям завжди не везе.

• Висипайтеся, розслаблюйтеся, відпочивайте…

• Якщо Ви постійно тривожитеся, то, по-перше знизьте важливість всіх справ. (дозвольте собі робити справа неідеально, а іноді й погано), у других – намагайтеся робити тільки найважливіші  справи.

• Постарайтеся не порівнювати себе з іншими, особливо з тими, які здаються Вам більше процвітаючими в чомусь. У них свої проблеми, просто Ви про це не догадуєтеся.

• Хвалите себе. За кожне виконане до кінця справа, яким би незначним воно не було.

• Виховайте в собі звичку радуватися проблемам, помилкам і невдачам. Так, це дуже важко, але таке відношення перетворює невдачу в життєвий досвід дозволить легко перетворити невдачі в перемоги вже в найближчому майбутньому.

• Страх – це всього лише острах незвіданого. Ворог будь-якого страху – дія. Якщо Ви не дієте, Ви втрачаєте контроль над ситуацією. Якщо Ви дієте, то незабаром побачите, що 90% страху – це Ваша неинформированность, а що залишилися 10% – це проблеми, які можна вирішити. Віддавайте енергію рішенням, а не переживанням!

• Програмуйте підсвідомість на позитив. Повторюйте про себе “Я зможу”, “У мене завжди всі добре виходить” і т.д.

• Негативні переживання – це звичка. Заміните цю звичку на протилежну. Дайте волю почуттям ентузіазму, підйому, упевненості у своїх силах і інших позитивних емоціях.

• І головне! Ніколи, ніколи, ніколи не здавайтеся! Ви й тільки Ви можете дозволити зламати себе. Або не дозволити. Вибирати Вам.

Резюме. Терпіння й праця, а так само позитивне відношення до життя “перемелюють” будь-які труднощі, проблеми й невдачі. Мало того, вони ще дають життєвий досвід рішення більше важких проблем.